У прес-центрі Закарпатської ОДА відбулася прес-конференція на тему: «Інноваційні підходи у збереженні історико-культурної спадщини Закарпаття. Застосування дрон-технологій, а також віртуальної та доповненої реальності».
Як зазначалося, 27 квітня 2017 р. Європейський парламент прийняв рішення, що 2018-й буде присвячений культурній історичній спадщині, зокрема і архітектурній спадщині у європейських країнах. Водночас, міністр культури України Євген Нищук в ефірі одного з українських телеканалів заявив: «Наступний рік у Європі в частині культури є роком культурної спадщини. І ми зараз підготували всі документи для указу Президента про те, щоб наступний рік в Україні також оголосили роком відновлення і реставрації культурної спадщини. Тоді в кожному місті, навіть на пам’ятки місцевого значення, мали б передбачити кошти на оновлення музеїв, заповідників, палаців». Архітектурні об'єкти, унікальні природні ландшафти, місця археологічних розкопок, що розкиданні по всій країні – історична та культурна спадщина наповнює значну частину державного надбання.
З технологічним проектом збереження архітектурної спадщини Закарпаття за допомогою новітніх технологій до керівництва Закарпаття звернулися Агенція регіонального розвитку Закарпатської області та ГО «Культурна платформа Закарпаття». Керівники цих організацій залучили до проекту провідних столичних фахівців - Кирила Покутного – співзасновника лабораторії VR і AR «SensoramaLab», автора проекту «Чорнобиль 360» (м.Київ) та Валерія Яковенка – співзасновника компанії DroneUA (м. Київ).
За словами спікерів, Закарпаття має унікальні надбання – історичні комплекси замкової архітектури. Створення цифрової моделі для замків мають ряд переваг у порівнянні з фотоілюстраціями. Завдяки можливості обертати і «зумувати» (наближати) модель, складається реалістична картина форми і розміру замку.
Ця технологія створює динамічну форму архітектурного об'єкту та надає можливість якісно нової презентації на високо-конкурентних туристичних ринках світу.
«Ми знаходимося на старті проекту створення цифрових моделей і формування основи цифрової трансформації цього об’єкту в майбутнє. Наша команда використовує технології сканування об’єктів дронами для відтворення детальних структур, розмірів, фіксації поточного стану об’єкту, щоб працювати з цим, як наступне покоління медіа-носіїв», - зауважив Валерій Яковенко.
«Ціль використання такої моделі: можливість візуального огляду будівлі з усіх сторін; фіксування розмірів; обміри; оцінка загального стану; планування реконструкції/монтажу конструкцій. Також ми не виключаємо можливість використання даного проекту в освітніх цілях для школярів України та Європи" – коментує розробник сценарію проекту, голова ГО "Культурна платформа Закарпаття" Євген Забарило.
«Це може бути робота, в основу якої закладена не тільки матеріальна вигода, а дещо більше. Це непоганий вклад тих, хто має фінансову стабільність у майбутнє. Зокрема – у освіту та промоцію краю. Але без системної підтримки у ланцюгу – ініціатори – виконавці – бізнес – влада, проект не матиме належного масштабу втілення», - додав Кирил Покутний.
«Це проект про те, хто ми у глобальному світі, який вже переходить у цифрову реальність. Це більше, ніж просто науково-технологічна робота. Ми, як пише закарпатський письменник Дочинець, збираємося віднайти ключі від зАмків і їх замкІв, щоб споруди знову живили своєю атмосферою територію. Плануємо оцифрувати всі замки краю, але стартуємо саме з Ужгородського», - прокоментував Євген Забарило.
«Ми, як Агенція, готові взяти на себе роль посередників: ініціатори – бізнес – влада. Як правило, культурна спадщина знаходиться у підпорядкування обласного керівництва. А обласне керівництво - є одним із засновників агенції. Ми на себе візьмем роль координатора, щоб ті люди, які відповідають за технічні рішення, цим і займалися, а бюрократичні питання Агенція бере на себе. Але є й інше питання - якщо за це візьмуться й інноваційні керівники бізнесу області, то проект має шанс «вистрілити» на високому рівні, бо підприємці – це люди абсолютно унікальної логіки, яка вміє працювати виключно на приріст. Залученням і координуванням участі влади і бізнесу буде займатися наша команда», - додав Віталій Попович.
У свою чергу, керівництво обласної влади, у особі заступника голови Закарпатської ОДА Володимира Колеснікова, засвідчило цілковиту підтримку проекту «Інноваційних підходів у збереженні історико-культурної спадщини Закарпаття». "У вересні ми вперше приймали на Закарпатті Кубок східної Європи з дрон-перегонів та мали можливість ознайомитися з великим спектром можливостей застосувань безпілотних технологій. Сьогодні наша область є інноваційно-технологічним першопрохідцем, адже в області відбувся перший в Україні технологічно-мистецький фестиваль "Dronevar. Застосування дрон-технологій, а також віртуальної та доповненої реальності – це інструмент, що осучаснює формати збереження культурної спадщини для розвитку туризму, а також утворює освітній продукт. Це говорить про те, що край набуває звання української столиці застосування безпілотних технологій" – резюмував В. Колесніков.
Остання зміна сторінки: 12-03-2018 15:59