29 липня на Закарпатті пройшли два тематичні етнофестивалі, присвячені самобутній народній творчості та збереженню унікальної природи Карпат.
У смт Воловець відгуляли вже традиційний, ІХ обласний фестиваль коломийки «Дзвінкі перлини Верховини». Почалося свято з колоритної ходи центром селища в супроводі музик та вокальних колективів. Фестиваль, який має на меті демонстрацію та популяризацію розмаїтого місцевого фольклору, цього року зібрав понад три десятки творчих колективів.
– Це свято популяризує автентичне музичне мистецтво краю, відроджує закарпатські звичаї, – зазначив у своїй вітальній промові Геннадій Москаль, одягнений у традиційний верховинський уйош і клебан (піджак і капелюх). – Коломийка є не тільки піснею від народу, а відображенням його історії, своєрідним історичним документом. Вона – один із популярних і улюблених пісенних жанрів верховинців. Висока поезія й народна мудрість, які є в цих піснях, ніколи не стануть архаїкою. Коломийка є і залишиться найбільш живучим жанром народної творчості закарпатців. Я впевнений, що «Дзвінкі перлини Верховини» відкриють нові мистецькі таланти і сприятимуть примноженню духовних надбань нашого краю…
На фестивальній сцені глядачі могли побачити й почути виступи троїстих музик, сопілкарів, коломийкарів, фольклорних колективів. Окрім того, делегації населених пунктів району презентували гостям виставки та експозиції з демонстрацією місцевої кухні, виробів декоративно-прикладного мистецтва та верховинського побуту. Родзинкою цьогорічних «Дзвінких перлин Верховини» стали виступи гуртів «Гудацька тайстра» та «Лісапетний батальон», а також особливого гостя – народного артиста України Павла Зіброва.
У цей же час на території Ужанського національного природного парку в селі Стужиця Великоберезнянського району проходив ІІ Міжнародний етнографічно-екологічний «Праліс-фест». Метою заходу ще минулого року проголосили популяризацію ідеї збереження флори та фауни Карпатських лісів.
– Ми знаходимося в унікальній місцині – тут на невеликій локації сходяться кордони трьох дружніх країн, на території Нацпарку залишилися букові праліси, які є спадщиною ЮНЕСКО, зовсім поруч ростуть дуби, яким понад тисячу років, неподалік – місце падіння всесвітньовідомого метеориту «Княгиня», а в довколишніх селах місцеві селяни збудували дивовижні дерев’яні церкви, в тому числі й такі, що є світовою спадщиною ЮНЕСКО, – наголосив на відкритті фестивалю заступник голови облдержадміністрації Ярослав Галас. – Це місце – приклад гармонії людей і природи, і саме цьому присвячене сьогоднішнє свято. То давайте ж збережемо унікальну природу для наших нащадків, щоб і через сотні років вона радувала людей, як зараз!
Заступник голови ОДА подякував за візит гостям із сусідньої Галичини, а також Польщі, Угорщини та Словаччини, й привітав дипломатичних гостей їхніми рідними мовами.
У рамках цьогорічного «Праліс-фесту» біля адмінбудівлі Ужанського національного природного парку було урочисто відкрито пам’ятну стелу-копію, аналогічну тій, що встановлено на горі Кременець, де сходяться кордони України, Словаччини та Польщі. А ще гостей та глядачів фестивалю порадували виступами обласних та місцевих творчих колективів, частували місцевою кухнею, а майстри народно-прикладного мистецтва представили на огляд свої кращі роботи, які можна було і оглянути, і придбати.
– Сьогоднішнє свято відбувається в рамках функціонування Транскордонного біосферного резервату «Східні Карпати», – розповів директор Ужанського національного природного парку Віктор Биркович. – Фестиваль, як і уся наша діяльність, має на меті розвиток двох напрямків – збереження природи та розвиток туристично-рекреаційного потенціалу регіону. Цією територією проходять близько 30 туристичних маршрутів, зокрема й до славнозвісних пралісів. На території Ужанського парку вони ростуть на території 2500 гектарів, їхній вік перевищує 120 років. Наші праліси понад 10 років охороняються ЮНЕСКО і є гордістю усього Карпатського регіону…
«Праліс-фест», заснований минулого року, став ще однією туристичною родзинкою і приводом спільно вирішувати проблему збереження екосистеми транскордонного регіону.
Остання зміна сторінки: 30-07-2018 10:58