Івану Васильовичу Мирону призначено довічну Президентську стипендію

«УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №291/2020

Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність

Призначити довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність:

9.МИРОНУ Івану Васильовичу (Закарпатська область);

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
24 липня 2020 року»

Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка Рахівського району у сільській родині, тут мешкає й зараз.

У дитячому віці належав до «вовченят» (пластові новаки).

Працював вчителем початкових класів.

Був активним учасником антирадянського руху.
Восени 1950-го року відмовився служити в армії «окупантів».

У травні 1951 р зраджений і арештований. Слідство велося в Ужгородській тюрмі. У січні 1952 р отримав вирок — 25 років суворого режиму: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по р Єнісей до Норільська. У 1953 р — учасник повстання політв'язнів у Норільську.

Весною 1976 р побачив волю.

Реабілітований 18 липня 2019.

Остання зміна сторінки: 25-07-2020 19:18