Одним із перспективних напрямів вирішення питання щодо інструментів забезпечення сталого розвитку України в рамках, обумовлених новітніми підходами ЄС щодо відповідних процесів є забезпечення практичного впровадження Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 р., прийнятого Генеральною Асамблею Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН) 25 вересня 2015 р., яким затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку (далі – ЦСР).
Аналіз державних і регіональних стратегічних документів у частині поставлених цілей і завдань дає можливість побачити певний зв’язок із пріоритетами цього Порядку, хоча для повноцінної актуалізації до ЦСР ще необхідно докласти значні зусилля. При цьому актуальним є питання щодо того, на основі яких принципів, у який спосіб і якими засобами мають і будуть упроваджуватись доопрацьовані цілі та завдання у сфері економічного розвитку східних регіонів України. Натепер у чинних стратегічних документах деталізації цих аспектів приділяється замало уваги.
У пункті 67 розділу «Засоби впровадження і Глобальне партнерство» вказаної Резолюції зазначається таке: «Приватна підприємницька, інвестиційна та інноваційна діяльність – це одна з основних рушійних сил підвищення продуктивності, забезпечення всеохопного економічного зростання і створення робочих місць. … Ми будемо сприяти динамічному й ефективно функціонуючому підприємницькому сектору, захищаючи при цьому трудові права і стандарти в галузі довкілля та здоров’я відповідно до релевантних міжнародних стандартів і договорів, інших поточних ініціатив у цьому напрямі, таких як Керівні принципи у сфері бізнесу і прав людини і трудові стандарти Міжнародної організації праці, Конвенція про права дитини й основні багатосторонні договори щодо довкілля, для учасників таких договорів». Отже, закріплюється необхідність розвитку підприємницького сектору лише в поєднанні з дотриманням низки захисних норм щодо прав людини, довкілля тощо.
Також особлива увага акцентується на такому міжнародному документі, як Керівні принципи ООН у сфері бізнесу і прав людини (далі – Керівні принципи ООН). Стосовно останніх, то вони затверджені у 2011 р. Резолюцією Ради ООН з прав людини A/HRC/RES/17/4 від 16 червня 2011 р. у редакції, яку додано до доповіді Спеціального представника Генерального секретаря з питань прав людини і транснаціональних корпорацій та інших підприємств.
Керівні принципи ООН ґрунтуються на визнанні таких ключових аспектів:
1. a) Чинних зобов’язань держав щодо поваги, захисту й забезпечення прав людини і основоположних свобод;
б) Ролі підприємств як спеціалізованих органів суспільства, що виконують спеціалізовані функції, від яких вимагається дотримуватись усіх відповідних законів і поважати права людини;
в) Необхідності того, щоб права й обов’язки узгоджувались із належними та ефективним засобами правового захисту в разі порушення.
Ці Керівні принципи застосовуються до всіх держав і до всіх підприємств, як транснаціональних, так й інших, незалежно від їх розміру, сектора, місцезнаходження, форми власності та структури». За своїм юридичним статусом і природою Керівні принципи ООН не створюють нові міжнародно-правові зобов’язання. Забезпечення обов’язковості застосування передається на розсуд держав-членів ООН, міждержавних структур тощо.
Разом з тим, сьогодні процес імплементації цього нормативно-правового акта досяг значного прогресу на рівні стратегічних нормативно-правових документів ЄС, Ради Європи, Організації Американських Держав (ОАД). Затвердження Національних планів дій щодо бізнесу та прав людини відбулося у 21 країні світу (при цьому ще 23 країни знаходяться у процесі розроблення чи зобов’язалися це зробити, а в 9 країнах ведеться робота, спрямована на запуск такого процесу).
Також, пріоритети щодо впровадження Керівних принципів ООН у практику ведення бізнесу для себе визначила низка глобальних груп і форумів, які мають значний вплив у сфері міжнародної економіки й торгівлі, такі як G7, Міжнародна конференція з фінансування розвитку тощо.
Ратифікувавши Угоду про Асоціацію, Україна не просто вийшла на новий рівень співпраці, а на законодавчому рівні визнала, що спільні цінності, на яких побудований ЄС а саме: демократія, повага до прав людини й основоположних свобод і верховенство права, є ключовими елементами цієї Угоди, що прямо закріплено в Преамбулі документа.
Тому, доцільно брати до уваги ці підходи, в тому числі оскільки інтеграція питань прав людини у сферах регулювання та ведення бізнесу, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, забезпечення процесів сталого розвитку досягли значного прогресу в ЄС.
Так, долучаючись до реалізації Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року, у 2017 р. прийняли спільну декларацію про Новий європейський консенсус щодо розвитку «Наш Світ, Наша Гідність, Наше Майбутнє», у якому запобігання порушенням прав людини та просування Керівних принципів ООН закріплено як один із напрямів роботи в межах підрозділу 2.3 «Процвітання – Всеохоплююче та стале зростання та робочі місця» загальної платформи дій. Указана позиція ЄС не є поодинокою нормою, і вона має суттєву підтримку в інших стратегічних документах. Зокрема, вжиття заходів щодо сприяння імплементації Керівних принципів ООН закріплено у 2015 р. у стратегії щодо торгівлі та інвестиційної діяльності «Торгівля для всіх». Також, інтегрування їх положень виконано шляхом відповідного включення до концепції та заходів оновленої стратегії ЄС щодо Корпоративної соціальної відповідальності, у тому числі стосовно пропозиції країнам-членам розробити власні плани імплементації Керівних принципів ООН на національному рівні. Крім того, варто приділити увагу рекомендаціям на адресу Європейського Парламенту, які надані за результатами Дослідження щодо імплементації Керівних принципів ООН y 2017 р. на замовлення сyбкомітету з прав людини Європейського Парламенту. Серед них включено пропозицію щодо інтегрування питань бізнесу та прав людини до переговорних процесів з країнами-кандидатами в члени ЄС.
Відображений вище стратегічний підхід ЄС і приєднання до Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 р. вже є суттєвою мотивацією для України щодо активізації роботи з питань бізнесу та прав людини.
Окрім цього, наша країна є членом ще однієї впливової міжнародної організації – Ради Європи. А ця організація всебічно підтримує світові процеси в напрямі імплементації Керівних принципів ООН, багато в чому саме на цій роботі ґрунтуються подальші напрацювання в різних країнах.
Так, ще у 2014 р. прийнято декларацію Комітету Міністрів Ради Європи стосовно Керівних принципів ООН, у пункті 10 якої закріплено визначну підтримку стосовно їх імплементації та закликано країни-члени вчинити такі дії:
1. вживати відповідних заходів для захисту від порушень прав людини з боку комерційних підприємств;
2. сформулювати й упроваджувати політику та заходи, спрямовані на те, щоб усі комерційні підприємства поважали права людини в ході всієї своєї діяльності в межах своєї національної юрисдикції;
3. вживати відповідних дій для забезпечення того, щоб, коли такі порушення відбуваються на їхній території та/або юрисдикції, потерпілі мали доступ до ефективних засобів правового захисту;
4. розробляти національні плани дій щодо імплементації Керівних принципів ООН.
У 2016 р. Комітетом Міністрів Ради Європи затверджено Рекомендації щодо прав людини та підприємницької діяльності, адресовані країнам-членам. Цей документ включає детальне викладення побажань стосовно процесу, форми і змісту заходів, спрямованих на практичне впровадження Керівних принципів ООН.
З огляду на проаналізовану вище нормативну базу й наявну світову практику, для України вважається слушним започаткувати процес імплементації Керівних принципів ООН на національному рівні.
На першочерговому етапі Україна має виконати положення Принципу 2 і зробити чітку заяву стосовно її очікувань від бізнесу в контексті прав людини.
У 2015 р. Указом Президента України вже затверджено Національну стратегію у сфері прав людини на період до 2020 року. Убачається, що платформа саме цього документа може бути використана для означених вище цілей. Пропонується внести доповнення до стратегічного напряму «Створення умов для розвитку підприємницької діяльності» в такій редакції: «Стимулювання розвитку підприємництва є одним із визначальних пріоритетів державної політики в умовах протидії ризикам загострення економічної кризи. При цьому держава Україна очікує поваги до прав людини в межах усієї діяльності від усіх суб’єктів підприємництва, які розташовані на її території та/або підпадають під її юрисдикцію. Стратегічна мета: забезпечення свободи підприємництва, створення умов для самозайнятості населення, забезпечення поваги до прав людини у сфері підприємницької діяльності. Очікувані результати: … створено умови та механізми для забезпечення поваги до прав людини суб’єктами підприємництва».
Задля подальшої реалізації вказаної вище стратегічної мети необхідним є відповідне оновлення Плану дій із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 р. Найбільш логічним у цьому випадку вбачається виокремлення завдання щодо розроблення Національного плану дій щодо імплементації Керівних принципів ООН щодо підприємницької діяльності та прав людини. При цьому така робота має проводитись у щільній координації з процесом напрацювання Стратегії Сталого Розвитку нашої держави на наступний період, після 2020 року.
В будь-якому разі в ході цієї роботи пропонується докласти можливих зусиль щодо:
1) закріплення застосування Керівних принципів ООН як чинної глобально узгодженої основи для роботи у сфері бізнесу та прав людини;
2) включення окремого завдання щодо забезпечення поваги до прав людини у сфері підприємницької діяльності.
Остання зміна сторінки: 05-08-2020 15:06