Одним із пріоритетних та важливих напрямків розвитку області залишається розвиток виробництва енергії об’єктами відновлюваної енергетики. Станом на кінець 2018 року на території області зосереджено 10 гідроелектростанцій, 6 сонячних електростанцій та одна біогазова енергетична станція.
Загальна потужність об’єктів відновлюваної енергетики становить 90,4 МВт. Найбільшу частку потужностей по виробництву електроенергії займають сонячні електростанції – 55,7 відс. (50,35 МВт). На території області діє одна міні ГЕС( до 1 МВт), вісім малих ГЕС ( до 10 МВт) та одна ГЕС (від 10 МВт). Частка їх потужностей складає 43,2 відс. (39,05 МВт) . Електроенергія з біогазу представлена одним об’єктом, частка якого - 1,1 відс. (1 МВт) від загальної потужності.
За 12 місяців 2018 року вказаними об’єктами вироблено 168,826 млн.кВт/год. електроенергії, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 18,5 відсотків (на 26,339 млн.кВт/год.). Найбільше електроенергії вироблено на гідроелектростанціях 112,030 млн.кВт/год. (77,7 відс.). Сонячні електростанції виробили 56,014 млн.кВт/год., що складає 21,7 відс. від загального обсягу виробництва. З біогазу було вироблено 0,782 млн.кВт/год., що становить менше 1 відсотка.
Гідроенергетика
Споживання електроенергії Закарпатської області складає біля 1800 млн. кВт.год, із них виробництво електроенергії власними ГЕС біля 112 млн. кВт.год, що становить 6,2 відсотка від загального споживання. Це підтверджує, що область практично повністю залежить від поставок електроенергії із енергосистеми.
В той же час гідроенергетичні ресурси Закарпаття є найбільшими в Україні на одиницю площі водозабору. Із 42 млрд. кВт.год потенційної гідроенергії річкового стоку України на долю Закарпаття припадає 10,2 млрд. кВт.год, тобто чверть, при тому, що площа Закарпаття складає лише 2,1 відс. від площі України. З них 4,5 млрд. кВт.год технічно доцільний гідропотенціал для виробництва електроенергії.
Виробництво електроенергії на сьогодні в області здійснюється на 10 гідроелектростанціях загальною потужністю 39,05 МВт:
- Теребле-Рікській ГЕС (27,0 МВт);
- Оноківській ГЕС (2,65 МВт);
- Ужгородській ГЕС (1,9 МВт);
- ГЕС у с.Нижній Бистрий Хустського р-ну (1,7 МВт);
- Краснянській ГЕС (1,16 МВт);
- Тур’я-Пасіцькій ГЕС – Шипіт-1 (1,02 МВт);
- Тур’я-Полянській ГЕС – Шипіт-2 (1,0 МВт);
- Міні-ГЕС у с.Лопухово Тячівського р-ну (0,996 МВт);
- Міні-ГЕС у с. Руська Мокра Тячівського р-ну (0,996 МВт);
- Білинській ГЕС (0,63 МВт).
Власне виробництво електроенергії зазначеними гідроелектростанціями за 12 місяців 2018 року становило 112,0 млн.кВт/год.
Інтерес до енергетичних ресурсів рік Закарпаття виник ще у минулому столітті. За чеськими розробками угорці до 1941 року побудували Оноківську (2600 кВт) та Ужгородську (1900 кВт) малі гідроелектростанції (МГЕС). Слід мати на увазі, що це був достатньо оригінальний каскад ГЕС. Вони працюють і сьогодні практично без корінних реконструкцій.
В 1953 - 1955 роках по проекту Харківського інституту „Укргідропроект” побудована Теребле-Рікська ГЕС потужністю 27 МВт. Поряд з цим будівництвом у Закарпатті було споруджено ще три десятки невеликих ліспромгоспних, колгоспних та міжколгоспних МГЕС. Однією з відносно великих серед них була споруджена Усть-Чорнянська МГЕС (400 кВт 1959 р.) на ріці Бурустуранці, потім Углянська (250 кВт), Тур’є-Реметська (360 кВт), Діловська , Киритська та Ставнянська, які з часом були закинуті і зруйновані.
За останні 10 років в області було введено в експлуатацію 4 малі (ГЕС у с.Нижній Бистрий Хустського р-ну, Краснянська ГЕС, Тур’я-Пасіцька ГЕС, Тур’я-Полянська ГЕС) та 2 міні ГЕС (Білинська ГЕС та міні-ГЕС у с.Лопухово Тячівського р-ну).
Впровадження зазначених заходів поступовими кроками збільшує енергетичну незалежність області.
Сонячна енергетика
Перспективним є використання в низинних частинах області сонячної енергетики, оскільки термін сонячного освітлення тут складає 2000 годин щорічно, а річний енергетичний потенціал сонячної енергетики становить 140 тис. тонн умовного палива.
На сьогодні виробництво електричної енергії здійснюється 6 сонячними електростанціями загальною потужністю 50,351 МВт:
- "СЕ-3" с. Тийглаш, Ужгородського району (21,478 МВт);
- "Ірлява", с.Ірлява Ужгородського р-ну (9,600 МВт);
- "СЕС Добронь" с. Велика Добронь, Ужгородського р-ну (7,393 МВт);
- "Часлівці" (SOLAR), с.Часлівці Ужгородського р-ну (5,400 МВт);
- СЕС "ГУТА-2", урочище "Табла", Ужгородського району (3,480 МВт);
- "Кам'яницька СЕС" с. Гута Ужгородського р-ну (3,000 МВт).
Власне виробництво електроенергії зазначеними сонячними електростанціями за 12 місяців 2018 року склало 56,014 млн.кВт/год., що становить 33,2 відс. від загального виробництва електроенергії об’єктами відновлювальної енергетики Закарпатьскої області.
Енергія вітру
Із світового досвіду впровадження вітрових електростанцій (ВЕС) відомо, що енергетичні можливості розвитку вітроенергетики умовно характеризуються середньорічними швидкостями вітру: більше 5 м/с - сприятливо, в межах 4 - 5 м/с - частково сприятливо, менше 4 м/с - несприятливо. Мова йде саме про енергетичні цілі при застосуванні достатньо потужних (більше 100 кВт) вітроустановок з метою місцевого економічно конкурентоспроможного використання енергії вітру.
Із загальної точки зору регіон Карпат є перспективною територією для розвитку вітроенергетики, однак тут потрібно дуже уважно визначити вітропотенціал кожної конкретної площі через велику кількість можливих варіантів їх затінення, особливо в долинах і на гірських схилах. Саме тому загально потенційні оцінки можуть грішити можливими помилками.
Досвіду використання енергії вітру в Закарпатській області практично ще не набуто. Тому необхідні конкретні дослідження, пошук найбільш корисних першочергових площ, їх комплексний аналіз з урахуванням економічних еквівалентів екологічних і соціальних переваг, наявність поблизу споживачів енергії з врахуванням „мінімального економічного радіусу” транспортування енергії, наявність існуючих ліній електропередач, доріг, тощо.
Для вітроелектростанцій перспективна площа на горі Гимба (1180м), в 6 км від села Пилипець. Середньорічна швидкість вітру, за даними місцевої Міжгірської гідрометеослужби, складає тут понад 7,5 м/сек. Хороші метерологічні умови також на площі гір Яворник та Менчул.
На даний час в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля розглядається повідомлення ТОВ „АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ”, яке інформує про плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. Пропонується будівництво на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області ВЕС 120 МВт, що складається із 34 вітрових електроустановок, електричної підстанції, трьох розподільчих пунктів, підземної лінії електропередачі (кабельної) напругою 35 та 110 кіловольт.
Враховуючи, що на сьогодні загальна потужність об’єктів відновлюваної енергетики області становить 90,43 МВт, реалізація зазначеного проекту дозволить значно підвищити енергетичну незалежність нашої області.
Остання зміна сторінки: 26-03-2019 10:28