ЯКЩО НЕ ВИСТАЧАЄ СТРАХОВОГО СТАЖУ
З 1 січня 2018 року, відповідно до Закону України № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підвищення необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком – до 25 років (з кожним наступним роком додаватиметься ще один рік; таким чином у 2019 році необхідно вже буде мати 26 років, у 2019 році – 27 років і так далі).
Якщо особа не має необхідного страхового стажу, але в її трудовій діяльності є періоди, коли вона працювала неповний робочий час, прийнята на роботу не з першого дня календарного місяця або звільнена не останнім днем календарного місяця, перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (статті 25 та 26 Закону № 504/96-ВР) тощо та отримувала заробітну плату у розмірі, меншому мінімального, вона може здійснити доплату до мінімального страхового внеску.
За статтею 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» (далi – Закон) страховий стаж – це перiод (строк), упродовж якого особа пiдлягає загальнообов’язковому державному пенсiйному страхуванню та за який щомiсяця сплачено страховi внески в сумi, не меншій, нiж мiнiмальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в мiсяцях. Неповний мiсяць роботи, якщо застрахована особа пiдлягала загальнообов’язковому державному пенсiйному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови, що сума сплачених за цей мiсяць страхових внескiв є не менш нiж мiнiмальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за вiдповiдний мiсяць страхових внескiв є меншою за мiнiмальний страховий внесок, цей перiод зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови вiдповiдної доплати до суми страхових внескiв таким чином, щоб загальна сума сплачених коштiв за вiдповiдний мiсяць була не меншою, нiж мiнiмальний страховий внесок.
Порядок проведення такої доплати визначено роздiлом 15 «Iнструкцiї про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внескiв на загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування до Пенсiйного фонду України», затвердженої постановою правлiння Пенсiйного фонду України вiд 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Мiн’юстi України 16.01.2004 р. за № 64/8663.
– Доплата до мiнiмального страхового внеску за неповний мiсяць роботи провадиться застрахованою особою на її бажанням за даними персонiфiкованого облiку за пiдсумками року або пiд час виходу застрахованої ocoби на пенсiю за мiсцем проживання. Органи Пенсiйного фонду розраховують суми внескiв, якi потрiбно доплатити, на пiдставi даних реєстру застрахованих осiб про суми нарахованої заробiтної плати та нарахованих страхових внескiв за вiдповiднi перiоди роботи, – пояснює Мирослава Максимович, начальник відділу забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного управління головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. – Особи, які бажають здійснити доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, подають до органів Пенсійного фонду заяву із зазначенням необхідного періоду. Спеціалісти управління Фонду на підставі даних персоніфікованого обліку складають повідомлення-розрахунок, в якому розрахована сума доплати. Своєю чергою, застрахована особа здійснює відповідну доплату протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Також застрахована особа, яка здійснює доплату до суми страхових внесків, формує і подає до органів Пенсійного фонду сама за себе відомості про суми доплат згідно з Додатком 30, який реєструється у підсистемі «Звернення». У відомостях зазначають місяць та рік, за який проведено нарахування, суму, з якої сплачено внесок та суму доплати. Граничний строк подання таких відомостей – протягом одного календарного місяця після здійснення доплати.
Зазначені доплати здійснюються в разі необхідності зарахування неповного місяця роботи до страхового стажу як повного. Доплати до суми більшої, ніж мінімальний страховий внесок, законодавством не передбачено. Зазначена норма Закону застосовується з 1 січня 2004 року.
Для періодів до 1 січня 2016 року, коли відбулася зміна розміру єдиного внеску, доплата до мінімального страхового внеску для найманих працівників розраховується з урахуванням розміру єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва та утримання із заробітної плати, які діяли у період, за який проводиться доплата.
Наприклад. Особа працювала на підприємстві у квітні 2012 року неповний місяць (зарахована на роботу 19 квітня 2012 року). Підприємство у 2012 році мало 43 клас професійного ризику виробництва, відповідно, розмір єдиного внеску для цього підприємства становив 38,05%, а для найманих працівників – 3,6 відсотка.
За квітень 2012 року цій особі нараховано заробітної плати 980 гривень та єдиного внеску – 408,17 гривні, у т. ч. роботодавцем – 372,89 гривні (980 гривень х 38,05%) і утримано єдиного внеску – 35,28 гривні (980 грн. х 3,6%).
Мінімальний страховий внесок за квітень 2012 року для даного підприємства становить 455,65 грн. (1094 грн. х (38,05%+3,6%)), де 1094 гривні – мінімальна заробітна плата за квітень 2012 року, встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
У лютому 2016 року ця особа під час виходу на пенсію, щоб зарахувати до страхового стажу квітень 2012 року як повний місяць, виявила бажання здійснити доплату до мінімального страхового внеску за цей місяць. Доплата до суми страхових внесків здійснюється таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, доплата до мінімального страхового внеску у зазначеному випадку становитиме 47,48 гривні (455,65 грн. – 408,17 грн.).
Остання зміна сторінки: 29-01-2018 14:37