Карантинні заходи одночасно рятують і обмежують наше життя. Ось уже кілька місяців світ живе в умовах щоденної невизначеності, економічного спаду, загрози втратити роботу. Все це разом є джерелом страждань для мільйонів людей, навіть якщо вони не захворіли на COVID-19. У Бахмуті ситуація з пандемією поєднується з наслідками військового конфлікту. Таким чином психологічна допомога стає не менш актуальною ніж фізична. Ми поспілкувалися із психологинею Аліною Ільїною, яка щодня консультує людей на гарячій лінії психологічної підтримки. У яких ситуаціях варто звернутися до психолога, як отримати безкоштовну психологічну допомогу - про це читайте в нашому матеріалі.
Пандемія нового коронавірусу вплинула на психічне здоров’я мільйонів людей у світі та в Україні. Про це свідчать останні дослідження та заяви представників Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), дослідження науковців. Особливо страждають соціально незахищені верстви населення: внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, люди похилого віку й люди, котрі страждають від домашнього насильства.
Важливо зрозуміти, що психологічні проблеми виникають у багатьох. Тривога, страх, безсоння, гнів, апатія, хвилювання — це нормальна реакція на ті умови, я яких ми всі опинилися. Перше, що варто зробити в такій ситуації, - це відкритися, виговоритися. Ось для чого в рамках проекту Міжнародної організації з міграції було створено безкоштовну гарячу лінію емоційної підтримки.
"У процесі консультування запит може змінюватися: коли людина опрацює одну проблему, може сформулювати новий запит. Наприклад, подзвонила з приводу втрати роботи, а через декілька консультацій, зрозуміла, що є проблеми у взаємовідносинах, з якими давно потрібно розібратись", - пояснює психологиня гарячої лінії емоційної підтримки Аліна Ільїна.
Та сформулювати свою проблему може не кожний.
Звертаються з різних питань: від матеріальної допомоги до простої цікавості
Якщо ви зателефонуєте на безкоштовну гарячу лінію емоційної підтримки за номером 0 800 211 444, то спершу з вами буде спілкуватись оператор. Його мета вислухати і максимально допомогти. Оскільки, запити, за якими люди дзвонять дуже різні, (це може бути і матеріальна підтримка і бажання зрозуміти, які послуги тут можна отримати, і соціальні питання), то оператори можуть перенаправити запит. Вони також надають першу психологічну допомогу і пропонують консультацію у психолога. При цьому зберігається конфіденційність: людина може назвати себе будь-яким ім'ям. Консультацію можуть отримати люди будь-якого віку.
Є можливість спілкуватися скайпом чи телефоном, та більшість клієнтів обирають телефон: так почуваються комфортніше. В середньому на клієнта доводиться сім консультацій психолога. Одна консультація триває близько години.
Часті запити взаємини з близькими, втрата близьких, проблеми на роботі
Під час консультації, як правило, люди описують свій емоційний стан простими фразами - тривога, страх, втрата енергії, нічого не хочеться, немає сил. Саму проблему можна з'ясувати вже потім в ході консультації.
Навіть не розуміючи природу тривожних думок, можна звернутися до психолога, якщо:
1) ви помітили зміни в емоційному стані чи настрої смуток, тривога, тривожні думки, тривожні спогади;
2) зміни у фізіології, причини яких не може визначити сімейний лікар головний біль, болі в тілі, порушення сну або роботи органів шлунково-кишкового тракту, виникають труднощі з дотриманням режиму дня, вчиненням звичних процедур;
3) у вас порушення сну не можете одним циклом проспати звичний для вас час, важкий підйом і пробудження, переплутали день з ніччю, підвищена активність допізна, пізніше пробудження, пробудження серед ночі в один і той же час протягом тижня і більше.
4) на вас впливає хвороба - ваше професійне навантаження збільшилося (це особливо актуально для медиків), ви перехворіли, перебуваєте на самоізоляції, хворієте. Навіть якщо людина хворіє безсимптомно, вона може важко переносити зміни в способі життя, пов'язані з самоізоляцією.
5) якщо ви опинилися в ситуації, яку самі для себе визначаєте як стресову втрата або важке захворювання в близької людини, переживання втрати, не пов'язане зі смертю: розлучення, неможливість побачитися з близькими, які знаходяться на тимчасово окупованій території, погіршення у стосунках з дітьми або партнерами.
«Звернутися за допомогою варто, якщо шось з переліченого заважає дотримуватися звичайного способу життя і підтримувати спокійний психологічний стан».
Часто з цього списку зустрічаються одночасно кілька симптомів. Невирішені проблеми, політичні й економічні умови, як, наприклад, наслідки військових дій у Донецькій і Луганській області, можуть ще більше погіршувати стан людини.
Як психологічна консультація допоможе вирішити проблему?
Проблеми, тривоги і питання, які знаходяться в голові і залишаються не озвученими, це сфера підсвідомого, яка впливає на людину. У такому випадку важко зрозуміти себе і розібратися в ситуації: проблеми накопичуються, накладаються одна на одну. Наприклад, є страх втратити роботу, а тут вам ще нахамили в соцмережі, а по телевізору ви почули тривожні новини, і все разом збирається в один клубок, виростає до рівня безмежного катаклізму.
«Якщо ви просто озвучите свої проблеми й емоції, вони перейдуть у свідоме і вже не зможуть впливати на вас. Часто людям просто нема кому розповісти про свій стан. Для цього ми і працюємо», - пояснює Аліна Ільїна.
Звертатися можна за телефоном 0-800-211-444 з дев’ятої до вісімнадцятої години у будні та з десятої до сімнадцятої у вихідні дні. На лінії працюють досвідчені психологи. Усі дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів на території України безкоштовні.
Роботу гарячої лінії організовує ціла команда професіоналів? Хто це фінансує?
Лінію створено в рамках проєкту МОМ, Міжнародної організації з міграції, а фінансує її Бюро у справах населення, біженців та міграції Держдепартаменту США. Загалом в Україні МОМ працює вже 24 роки. Починаючи з 2014 року, МОМ впроваджує в Україні масштабні програми допомоги і переселенцям, і людям, які зазнали наслідків збройного конфлікту. З початком пандемії МОМ розпочала проєкт із реагування на коронавірусну хворобу на сході України.
Остання зміна сторінки: 21-12-2020 14:02