Великий друг України пане Дональд Туск!
Шановний пане Голово Верховної Ради!
Шановний пане Прем’єр-міністре!
Шановні члени українського Уряду!
Шановні народні депутати!
Шановні наші іноземні друзі, які п’ять років пліч-о-пліч стоять разом з Україною, захищаючи глобальну безпеку, суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України!
Шановні військові – еліта нації, які присутні у цьому залі!
Дорогі співвітчизники!
Палаючий Майдан. Перші загиблі. Очікування нового штурму. Рівно п’ять років тому, 19 лютого, після 18-го – після трагедії прямо тут на площі Конституції, в Маріїнському парку перші розстріляні, і 19 лютого ніхто з нас не знав, що буде завтра. Але всі, підкреслюю – всі, хто був на Майдані, готові були стояти до кінця. А «завтра», завтра 20 лютого, стався масовий розстріл Небесної Сотні. А завтра, а завтра 20 лютого почалася російська агресія.
І саме цю дату Кремль надряпав на медальках, які роздали російським окупантам і колаборантам, що захоплювали Крим.
Вбивство Героїв Небесної Сотні стало початком кривавої війни, яку Росія розв’язала проти України. Для чого це було зроблено? Сьогодні всі чітко розуміють – для відновлення імперії, для перегляду кордонів і врешті-решт для знищення всієї системи трансатлантичної безпеки Європи і світу. Для знищення повоєнної системи безпеки, яка базувалася на Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй і єдності всіх п’яти постійних членів Ради Безпеки. Вона не може працювати, коли один із постійних членів Ради Безпеки ООН є країною-агресором. І система колективної безпеки була зруйнована. Анексія Криму, окупація частини Донбасу стали прелюдією гібридної війни Москви не тільки проти України. Пан Президент (Президент Європейської Ради Дональд Туск – ред.) сьогодні абсолютно правильно зазначив – гібридної війни Москви проти Європейського Союзу, проти в тому числі Польщі; проти Сполучених Штатів, проти НАТО, проти країн Балтії та, врешті-решт, проти усього демократичного і цивілізованого світу.
Герої Майдану, українські воїни, всі патріоти, захищаючи Україну, я хочу на цьому окремо наголосити – боронили і боронять східні рубежі Європи від навали, яка загрожує знищенням свободи, знищенням демократії, знищенням верховенства права і знищенням, врешті-решт поваги до людської гідності. І цю війну Москва розпочала тому, що у нас, тут, в Києві, на європейському Майдані Незалежності, Москва програла цивілізаційну битву за Україну. Той бліцкриг, на який розраховувала Москва, захлинувся. Ті плани розшматувати і розірвати, і знищити врешті-решт нашу державу – не вдалися. Але я хочу нагадати і наголосити - за це було заплачено дуже високу ціну.
І зараз Путін прекрасно розуміє, що втрата України означає крах його планів відновити імперію і повернути Росії статус наддержави. Економічно вони це зробити не можуть, бо за економікою їх економіка виходить далеко за межі ефективних країн.
Тому й ставки зараз у цій війні надвисокі. І наголошую – вже не тільки і не стільки України. Мрія Путіна – вже не розділена Україна, а розділена Європа. Мрія Путіна – Європа, яка зреклася своїх цінностей. Мрія Путіна – ослаблена Європа, якій він диктує умови. Мрія Путіна – це пояс залежних держав-сателітів, чий суверенітет є суто номінальним. І приклади цих країн нам дуже добре відомі.
І поза всяким сумнівом, у цій війні, я хочу твердо сказати - Кремль приречений на поразку. Наголошую, що за п’ять років він не зміг добитися в Україні жодної із поставлених цілей, і тактично, друзі, ми вже виграли! Коли доб’ємося стратегічної і остаточної перемоги – відповідь на це питання залежить від нашої єдності.
Треба дуже добре прочитати і вивчити уроки сторічної давнини 1918-1921 років.
Перемога в цій війни залежить від нашої з вами рішучості, а також від єдності і рішучості нашої міжнародної коаліції, яка була створена нами на підтримку України за допомогою наших друзів. Хочу наголосити, що видатна роль тут належить Президентові Європейсько Ради Дональду Туску. Запам’ятайте його слова, які прозвучали щойно з цієї трибуни – не може бути безпечної і демократичної Європи без України. Це слова лідера Європейського Союзу скептикам, які деякі сидять в цій залі, а деякі бігають по телеефірам і кажуть, що ніколи Україну не приймуть в ЄС, ніколи вона не буде членом НАТО. Друзі мої, наголошую – і приймуть, і буде.
Хоча нікому, і на жаль це правда, і ніколи європейський і євроатлантичний вибір не давався такою дорогою ціною, як Україні. Ніколи і ніхто не сплачував такі великі жертви за цей вибір. І треба завжди пам’ятати, що ми живемо в неоплатному боргу перед нашими героями. І цей борг спонукає нас, що ми зобов’язані зробити все, щоб їхня боротьба не виявилася марною, і щоб ніхто і ніщо не повернуло нас назад, у кайдани Москви. Зараз дуже популярна фраза, що точка рубікону перейдена – наголошую, що вона ніколи не буде перейдена. Ми завжди маємо боротися за наш цивілізаційний вибір, за повернення України в родину європейських народів. Так як триста років українці боролися за те, щоб зняти з української церкви московське ярмо, так триста років ми маємо бути напоготові, щоб не повернути Україні колоніальний статус – колонії або Російської імперії, або Радянського Союзу. Ніколи ми цього не допустимо.
Дні, коли відзначаються роковини розстрілів на Майдані, і всі це розуміють психологічно дуже непрості для кожного з нас. Для мене особисто це дні важких спогадів і болісних переживань. Це дні поглибленої самокритики і прискіпливого аналізу зробленого, а особливо – аналізу незробленого. Це дні осмисленої роботи над помилками і ретельного обмірковування подальших кроків.
Звичайно, є чимало претензій, які я приймаю. І помилок – визнаю - зроблено теж багато. Але факт, що за п’ять важких років наша влада ні на крок не відступила від європейської і євроатлантичної стратегії, це залишається фактом. Ми були послідовними і ніхто не міг звернути нас з вибраного шляху.
Елементи нашого шляху, нашої стратегії – це Угода про асоціацію з ЄС, включно з зоною вільної торгівлі. Елементи нашої стратегії – це безвізовий режим. Елементи стратегії - перетворення Євросоюзу на найпотужнішого торговельного партнера, який допоміг нам, відкривши двері і протягнувши руку допомоги, пережити наслідки російської економічної блокади і спричиненої нею кризи. Елементи цієї стратегії - поступове переведення всього оборонно-безпекового блоку на стандарти НАТО. Робота навіть не починалася в секторі оборони і безпеки в 2014 році. Законом було заборонено представникам НАТО входити, двері відкривати до Генерального штабу або до Міністерств оборони. І ви народні депутати, які є в цьому залі, пам’ятаєте, що однією з перших ініціатив в червні-липні було скасування цієї дурниці нашого законодавства.
До вступу до ЄС та Північноатлантичного альянсу нам ще належить – і ми всі це дуже чітко розуміємо - пройти довгу і тривалу дорогу: подолати бідність, досягти критеріїв членства, зробити нашу складну домашню роботу. Але, наголошую, вже на сьогодні ми досягли безпрецедентного за всю нашу історію зближення з Європою. Ніколи Голова Європейської Ради не виступав українською мовою. Дональд, українською з таким європейським оптимізмом, якого бракує деяким нашим депутатам. Союзу не лише політичного, не лише економічного, але й культурно-гуманітарного. Авіаційні та залізничні маршрути, в тому числі лоукостери, туристичні потоки, географія навчальних закладів, куди їде за знаннями молодь – все це свідчить про тектонічні масштаби змін, повну переорієнтацію країни з Росії на Європейський Союз.
На цьому тлі зміни до Конституції, які зобов’язують владу зробити все можливе, щоб досягнути членства України в Євросоюзі та НАТО – це є абсолютно логічний проміжний підсумок того, що ми зробили за п’ять років. Але, наголошую, що це ще й гарантія, це ще й страховка на майбутнє. І раніше не сумнівався в її необхідності, а з початком виборчої кампанії – ще більше переконався у нашій правоті.
Не полінувався вивчити програми кандидатів. І, на превеликий подив, не знайшов у більшості з них пункту про членство в НАТО, пункту про членство в Євросоюзі. Нема, хтось викреслив.
Ще одна програма пропонує на референдумі вирішувати питання членства в НАТО або інших безпекових об’єднаннях. Авторам невтямки, що «інше безпекове об’єднання» біля наших кордонів не існує. Воно лише одне – і назва цьому об’єднанню, якщо хтось не знає, НАТО. Ташкентський пакт, контрольована російським генштабом Організація Договору про колективну безпеку… Може вони їх мають на увазі? Які «інші безпекові об’єднання»? Не допустимо. Не дозволимо.
Звичайно, що є і п’ята колона, яка під диктовку з Кремля знову витягла на світ божий і вписала у свою програму сумновідому позаблоковість, яка вже коштувала нам Криму та частини Донбасу. Хочу нагадати – агресія почалась саме тоді, коли Україна мала позаблоковий статус. І найстрашніше, чого це нам коштувало – тисячі і тисячі людських життів. 2949 воїнів віддали своє життя за те, щоб ми мали можливість змінювати державу. І ми не змарнуємо цей шанс.
Тож бачимо, зміни до Конституції, які нашій європейській та євроатлантичній інтеграції надають сили Основного закону, точно і аж ніяк не зайві.
Є, щоправда, бажаючі змінити всю Конституцію в антиконституційний спосіб, в обхід Верховної Ради. І в їхній концепції НАТО та Євросоюзу також місця не знаходиться. Але я переконаний, що в Україні вже сформувалися і будуть ефективно працювати захисні механізми демократії, які зупинять цю спробу.
Свою ж стратегічну місію вбачаю в тому, щоби гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції. Не пізніше 2023 року – подати заявку на членство в Євросоюзі і отримати План дій щодо членства в НАТО. Це є наше спільне завдання.
В реалізації цієї місії присягаюся неухильно дотримуватися Конституції України, у тому числі і тих її нових норм, які я пропоную підписати прямо тут.
Друзі, сьогодні ми не збираємося озиратися на Росію. Ми не будемо питати дозволу в Путіна куди нам рухатися далі. Ми йдемо своїм шляхом. Ми самі приймаємо рішення, як забезпечити власну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність.
Десять років тому через відсутність єдиної лінії Президента, Парламенту, Уряду Україна втратила можливість отримати ПДЧ. Сьогодні, я на цьому окремо наголошую, позиція Глави держави, позиція Кабінету Міністрів, позиція керівництва Парламенту і Парламенту України – одностайна. Я за це дуже дякую всім вам.
Про це свідчать 334 голоси, навіть кажуть, що 335, а може навіть і 336, бо як завжди хтось не встиг і заяву написали… Але нехай буде 334 – переконлива більшість, які подані за конституційні зміни. Користуючись нагодою, ще раз хотів би висловити слова щирої подяки народним депутатам.
Прошу Голову Верховної Ради України Андрія Парубія та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана у присутності Президента Європейської Ради – одного з очільників Європейського Союзу, друга України Дональда Туска засвідчити єдність усіх гілок влади у питанні європейської та євроатлантичної інтеграції.
Дякую!
Слава Україні!
Остання зміна сторінки: 20-02-2019 10:25