Борщівник Сосновського - багаторічна рослина, зелена маса якої містить фотоактивну речовину фурокумарин, яка при потраплянні на відкриті частини тіла людини під впливом сонячної енергії спричиняє сильні опіки шкіри. Борщівник є також контактним та дихальним алергеном. Рослина відноситься до родини зонтичних з 2-5 річним циклом розвитку. З центральної її бруньки на 3-5-й рідше - на 2-3-й рік життя утворюється квітковий пагін. Одна рослина здатна щороку давати від 15-20 тис., а в окремі роки і до 100 тис. життєздатного насіння. У грунтi насіння борщівника може зберігати життєздатність 3-5, іноді 10-15 років. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посухи або регулярного скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується головним чином насінням, швидко поширюється займаючи все нові ареали і з часом утворює великі зарості, витісняючи іншу рослинність. Борщівник Сосновського досягає до 3 м висоти, має великі перисті листки та порожнисте стебло, росте переважно на добре зволожених ґрунтах (береги річок, каналів, придорожні смуги). Нерідко ця небезпечна рослина росте на деградованих пасовищах і покинутих полях, пустирях, сміттєзвалищах, у населених пунктах у парках, навіть, на клумбах.
Амброзія полинолиста – карантинний бур’ян, злісний конкурент культурних рослин, надзвичайно шкодочинний, за сильного засмічення відчутно знижує врожай сільськогосподарських культур. Рослина однорічна, розмножується насінням, сходи з’являються в квітні – травні, цвіте з другої половини липня до жовтня. Засмічує посіви просапних культур, озимі та ярі зернові, трави, технічні культури, сади, виноградники, а також подвір’я, присадибні ділянки, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок і ставків, полезахисні смуги. Рослина має потужну кореневу систему, бур’ян здатний тривалий час (до двох тижнів) витримувати підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння, рослині властива висока регенераційна властивість, вид має високу пластичність щодо температури повітря та вологості ґрунту. Переноситься насіння амброзії полинолистої з насіннєвим матеріалом, відходами, соломою, транспортними засобами, тваринами та людиною, розноситься водою під час повені, злив і при зрошенні.
Заходи боротьби з амброзією полинолистою та борщівником Сосновського:
У населених пунктах:
систематичне скошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня);
викопування рослин амброзії та борщівника з корінням та їх знищенню шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах;
зрізування основного кореня борщівника на глибині 8-12см;
знищення рослин за допомогою перекопування або переорювання ґрунту з подальшим висіванням на цих ділянках газонних трав, які б створювали штучні фітоценози із суцільного рослинного покриву, здатного пригнічувати амброзію;
На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмуг, землях загального призначення:
періодичне викошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня);
застосування гербіцидів суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»;
підсів багаторічних низькорослих або газонних трав.
На полях сівозмін:
дотримання технології обробітку ґрунту;
дотримання агротехнічних заходів догляду за посівами, правильного чергування культур у сівозміні;
застосування гербіцидів відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
На берегах річок:
періодичне прикореневе, неодноразове скошування до початку цвітіння;
застосування гербіцидів суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з урахуванням Державних санітарних правил ДПС 8.8.12.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998р. №1 (п.п.9.6 п.9.6) та вимог Водного кодексу України.
Зважаючи на те, що бур’ян викликає опіки шкіри, всі роботи по його знищенню необхідно проводити в захисному одязі.
Одним з основних завдань державного регулювання є виявлення, локалізація та ліквідація небезпечних шкідливих бур’янів, які повинні вирішуватися комплексно за участю органів місцевого самоврядування, місцевими органами влади на ввірених їм адміністративних територіях, землевласників та землекористувачів, підприємств автомобільних доріг, залізничних станцій, управлінь водних господарств, оскільки проблемними ділянками, які займають шкідливі бур’яни є пойми річок, землі розпайовані для власного використання землекористувачами, що не обробляються, пустирі, лінії електропередач, узбіччя шосейних та залізничних доріг.
Привернення уваги населення та громадськості до проблеми, пов`язаної із засміченням земель шкідливими бур`янами. У населених пунктах доцільно запровадити практику проведення заходів по благоустрою й очищенню території в т.ч. і від небезпечних бур’янів.
Проведення заходів по ліквідації бур’янів у населених пунктах, узбіччях доріг (автошляхів і залізниць), прилеглих канавах, полях сільгосптоваровиробників, на залишених полях, що повністю заростають за участю громадян через центри зайнятості;
Інформування керівників організацій, установ, приватних підприємців про необхідність регулярного обстеження закріплених територій з метою виявлення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, а також проведення заходів по їх знищенню.
Остання зміна сторінки: 05-03-2019 17:35